Формування емоційного інтелекту дошкільників
Дошкільний вік це первинний етап соціалізації особистості. Це період активного розвитку не лише фізичної, але й емоційно-вольової та пізнавальної сфери. Дитина вчиться розуміти почуття та емоційні стани інших, реагувати, сприймати, оцінювати власні та вчинки інших, формується модель поведінки, характер, спосіб засвоєння інформації. В нових обставинах та колективі малюки апробують свої можливості самостійного життя, навчаються висловлювати свої бажання та формулювати прохання. Саме в дошкільному віці дитина починає свідомо формуватись як особистість – вчиться взаємодіяти з іншими, товаришувати, ділитись, миритись, тощо.
Від того наскільки дитина емоційно розвинута залежить її здатність щиро радіти успіхам, засмучуватись у разі невдач, захоплюватись, товаришувати, наслідувати емоційно значимий об’єкт ( це може бути вихователь, подружка чи мультиплікаційний герой, а не лише мама).
Емоційна сфера дитини має величезний вплив на сприйняття дитиною оточення та себе в ньому, засвоєння знань та оволодіння навичками в процесі навчання, взаємодію в колективі та соціалізацію, здатність бути самостійною та критично мислити, формування емоційного інтелекту.
Формування емоційного інтелекту дитини – одне з основних задач педагогів та батьків для розвитку повноцінної особистості дошкільника. Адже емоційний інтелект – це здатність розуміти власні емоції, керувати ними, можливість співпереживати та контролювати міжособистісні взаємодії. Сформований рефлексивний компонент – ознака зрілої особистості.
Завдання батьків навчати дитину розуміти та проговорювати свої стани та емоції, давати адекватно їх відреаговувати. Якщо дитині радісно – порадійте разом з нею, якщо сумно – розділіть її смуток… Навчайте дитину співпереживати, жаліти, бути чуйними. Читайте емоційні оповідання, театралізуйте. Навчайте проявляти весь спектр емоцій та формуйте передумови до вольової саморегуляції дитини. Пам’ятайте, що будь-яка дитяча істерика – це невміння дитини заявити про якесь своє дуже сильне бажання чи потребу(нагальну чи уявну). Комунікуйте, домовляйтесь, вчіть дитину та разом з нею вчіться дипломатичним взаєминам, виховуйте особистість.
Для занять з розвитку емоційно-вольової сфери, психологом ЗДО використовуються наступні вправи та ігри:
-«Кубик емоцій» ( диференціація та засвоєння різних емоційних проявів);
-«Квітка настрою» (саморефлексія);
-«Покажи як…» (імітація емоційних проявів);
-«Що відчуває…»( розігрування ситуацій за картками-почуттів, пояснення чому ми відчуваємо себе саме так в певних ситуаціях);
-«Я – молодець»( формування позитивної самооцінки, вміння аналізувати);
-«Давай домовлятись»;
-«Якби я був…»;
-«Тух-тібі-дух», «Повітряна куля», «Австралійський дощ», «Їжачки» (на відреагування актуальних станів), тощо.
Емоційний стан кожного учасника освітнього процесу створює в комплексі емоційний фон, або мікроклімат колективу. Від того як педагоги організовують навчально-виховний процес залежить загальний емоційний фон групи.