Розвиток сенсорики та дрібної моторики в контексті сенсорної інтеграції немовленнєвої дитини
На сьогоднішній день невпинно зростає кількість запитів на роботу психологів, дефектологів та логопедів з дітьми дошкільного віку (3-6 років), які не говорять взагалі, або відстають в мовному розвитку. Передумов до різного роду мовних порушень насправді дуже багато, починаючи від особливостей внутрішньоутробного розвитку дитини до ситуації сімейного виховання та інтерактивності сучасного середовища.
Не секрет, що розвиток мовних центрів кори головного мозку, а саме центів Брока, тісно пов’язаний з особливостями сприйняття та обробки інформації, що отримує дитини із зовні.
Дослідники виділяють основні 4 типи сприйняття: візуальний ( через споглядання), аудіальний (через прослуховування), кінестетичний( через дотик) та ольфакторний (через запахи). У кожної людини переважає один або декілька типів засвоєння інформації впродовж життя. Комусь, наприклад, легко відтворити вірш, поглянувши декілька хвилин на сторінку з написом, – візуальний тип, а хтось краще запам’ятовує, прослухавши аудіозапис цього твору – аудіальний тип сприйняття.
Мовленнєвий розвиток дитини напряму пов’язаний з психічним розвитком та пізнавальною діяльністю, зокрема. Тому, зачасту, затримка мовного розвитку базується на відставанні від вікової норми розвитку психічного і навпаки.
В дитячому віці, дуже важливим є розвиток сенсорного сприйняття та дрібної моторики обох рук, що в комплексі задіює більше нейронних зв’язків з відповідними центрами у мозку. Дітям для засвоєння інформації необхідно сенсорно та емоційно підкріплювати подачу матеріалу, тому не дивно, що в дошкільному віці, провідною є ігрова діяльність.
Починаючи з віку немовляти, ми пропонуємо використовувати різного роду брязкальця, гризунці, підвісочки і т.п., що різняться за кольором, розміром, формою, фактурою та звуком – це допомагає дитині на ранніх етапах формувати уявлення про навколишній світ, стимулює психічний розвиток. Пізніше, по мірі дорослішання малюка, використовують різноманітні сортери та бізіборди, пальчикові фарби, тісто для ліпки, кінетичний пісок, тактильні лото, мозаїки, конструктори, пірамідки, пазли тощо. Для розвитку дрібної моторики також гарно себе зарекомендували ігри з використанням кришечок, прищіпок, ґудзиків, липучок, шнурівок, природних матеріалів (круп, бобових, кави, горішків; води, піску, камінців, – всього, на що вистачить вашої фантазії). В подальшому діти вже розуміють різницю та взаємозв’язки, шукають схоже та відмінне, виділяють окремі частини та ознаки.
Не можна говорити, що є окремі техніки, що спрямовані лише на розвиток мовлення. В тій чи іншій мірі будь-яка адекватно підібрана та використана методика стимулює сенсорний, пізнавальний і мовленнєвий розвиток. Наприклад, беручи до рук шматочок тіста, дитина відчуває його пластичність, температуру, бачить колір, може спробувати на смак, аналізує його властивості, проявляє фантазію, апробує техніки роботи з матеріалом та водночас стимулює іннервацію кінчиків пальців та долонь, що в свою чергу доносять імпульси до кори головного мозку, а отже відбувається «тренування».
На розвиток мовлення також впливають фізіологічні особливості, тому доцільно застосовувати психомоторні, артикуляційні та дихальні вправи, що розвивають просторову орієнтацію, м’язевий скелет та артикуляційний апарат.
Пам’ятайте також про те, що з дитиною варто більше говорити. В ранньому віці починайте з імітації звуків довкілля, наприклад: як їде машина – жжж…, як каже курочка – ко-ко-ко, як дує вітер – фуууу…,тощо.
Задавайте дитині запитання, які потребують розгорнутих відповідей, вивчайте потішки, скоромовки, пісеньки та віршики, що супроводжуються руховою активністю: пальчикова гімнастика, психогімнастика, театралізована діяльність, тощо.
Будьте активними у пізнанні та розвитку своїх дітей, проводьте час цікаво та з користю.
Використані джерела:
- А.А.Палій. Диференціальна психологія. – К: Академвидав/навч.посіб., 2010. – 432с.
- Вікова психологія/М.В. Савчин Л.П.Василенко./ – К: Альма-матер./навч.посіб.,2006. – 360с.
- Сенсорная интеграция. Теория и практика/Анита Банди, Шелли Лейн, Элизабет Мюррей/Теревинф.,2016. – 768с.